З першої сторони блага розглядаються як піднесення дарів. Увага людини перекладається з дарунка того, хто дарує і він починає розмірковувати про нього, адже думати про дарувальника набагато приємніше, ніж думати про дар. З другої сторони вся увага людини приковується безпосередньо до блага, і воно, сприймається як трофей, поїдається без всякої подяки.
