Кадр на світлині: Вересень 1941. Зброя протиповітряної оборони, встановлена на мінареті «Айя-Софії» у Стамбулі.

«У роки Другої світової війни Туреччині вдавалося зберігати непростий нейтралітет, проте було б абсолютно неправильно вважати, що Турецька Республіка залишалася недоторканою та квітучою оазою, поки весь світ навколо неї палав у вогні. Радше навпаки, її внутрішня економічна ситуація стрімко погіршувалась внаслідок війни.

Через неминучу загрозу інтервенції, попервах — з боку СРСР, а згодом — з боку Німеччини, уряду довелося мобілізувати турецьку армію, постійно тримати під рушницею понад 1 мільйон осіб, подвоїти оборонні витрати в бюджеті.

Мобілізація стала величезним тягарем для державної економіки, яка й раніше не вирізнялася стабільністю. Вилучення тисяч людей із їхніх робочих місць помітно скоротило сільськогосподарське та промислове виробництво, водночас військові дії та блокади у Середземному морі зупинили потік більшої частини імпорту та експорту, спричинивши серйозну нестачу більшості товарів та запчастин і позбавивши країну багатьох її зовнішніх ринків. Майже всі необхідні товари для цивільного населення йшли на потреби армії, а Туреччина потерпала від страшної інфляції та дефіциту товарів».

«Нейтралітет у війні став величезним успіхом в очах тогочасних турецьких лідерів, які добре пам’ятали, як Османська імперія дозволила втягнути себе в Першу світову війну, а також які страждання та лихоліття ця війна принесла їхній країні. Рідкісний випадок, коли пам’ять про болісне минуле Великої війни стримала від участі в іншій війні».

«Із тодішніми турецькими лідерами у цьому питанні була солідарна й абсолютна більшість пересічних турецьких громадян, які розуміли, що лише завдяки нейтралітету їхньої країни турецькі міста не спіткала доля Сталінграда, Дрездена чи Хіросіми».

(автори тексту послуговувалися уривками зі статті, розміщеній на сайті trtrussian.com )

Бадіуззаман Саїд Нурсі, автор тафсирів до Священного Корану «Рісале-і Нур», та його учні на той період перебували в засланнях. Устаз Бадіуззаман писав тексти, що входили до збірки його праць, а десятки тисяч добровольців, натхненні справою з відродження Ісламу та служіння Корану, займалися їхнім переписуванням та поширенням.

Дуа, молитви та баракят (благодать) від цієї діяльності зробили свій духовний внесок у те, що за Волею Аллага, Турецька Республіка не стала учасницею тієї жахливої війни, зберегла мусульманське населення та свої прекрасні міста з безліччю історичних мечетей.

Наведімо уривок, написаний Устазом, цей текст міститься в книзі «Історія життя Бадіуззамана Саїда Нурсі»📙

«…Отже, причина порятунку Ісламського світу від лих цього століття, зокрема від бід Другої Світової Війни, криється у вірі (імані), що випливає з Корану, і благих справах (амал-і саліха). Ба більше, причина болісних голоду та посухи, що випали на долю нужденних людей, полягає в тому, що вони не витримували солодкавого голоду від посту. Водночас причиною численних збитків, що спіткали заможних людей, є те, що замість виплати закяту вони займалися іхтикаром (спекуляціями з продовольством). І причина того, що на території Анатолії не велися бойові дії (під час Другої Світової Війни), полягає в тому, що істина святих слів зі священного аяту:

  اِلَّا الَّذٖينَ اٰمَنُوا

«Окрім тих, які увірували» (Коран 103:3) (щодо віри) була викладена надзвичайно, в усвідомленому форматі у трактаті «Рісале-і Нур», що вселив у сотні тисяч людських сердець істинну віру, а це підтверджується безліччю ознак і було доведено переконаннями тисяч правдомовних та уважних учнів».

📌 Придбати книги «Рісале-і Нур», а також послухати цікаву розповідь про історію їхнього написання та розповсюдження (крім цього, ознайомитися з рукописами тих людей, що їх переписували), кожен охочий зможе в культурно-історичному комплексі «Медресе Сінан-паша» (Стамбул)

🔹 https://sinanpasha.org/