ЧЕТВЕРТИЙ ПУНКТ

Одна з багатьох мудростей посту Рамадану з огляду на приборкання власного нафса.

Нафс має жагу до сваволі й незалежності, і саме таким себе сприймає. Ба більше, за своєю природою він бажає уявного домінування, він захоплений бажанням діяти на власний розсуд. Він і не думає про ту безліч благ, наданих йому Творцем! Зокрема, якщо в нього в житті є багатство, могутність та безтурботність, то він, як тварина, жадібно буде живитися Божими дарами.

Отже, в благословенному місяці посту нафс кожної людини збагне, що він є невільником, а не господарем.

Також, разом з усвідомленням того, що без Божої волі він не здатний зробити навіть дріб’язку, наприклад, не протягне руку до води, його уявне панування розвіється, прийнявши подобу поклоніння й покори Всевишньому. Так, він прийде до подяки, що постає його істинним обов’язком.

Нафс – людська самість, его. Джерело безкінечних, тваринних пристрастей та спокус.

Iз зiбрання творiв “Рiсале-i Нур”
 https://www.risale.in.ua/ramadan