Ось і настала ОСІНЬ.

За волею Всевишнього літня пора з її розквітом, теплом і буянням життя закономірно змінюється осінньою порою року з притаманними їй в’яненням, прохолодою та завмиранням природи …

У чому ж полягає мудрість цього процесу?

І як він пов’язаний з такою обов’язковою до виконання дією як НАМАЗ вірянина❓

Звернімося з цими питаннями до трактату «Рісале-і Нур»

Так само, як стрілки тижневого годинника, що облічують секунди, хвилини, години і дні, тісно взаємопов’язані і схожі між собою, так й стрілки одного великого годинника Всесвіту, створеного Всевишнім, взаємопов’язані, подібні один до одного і нагадують одне одного: секундна стрілка, що метафорично уособлює колообіг днів і ночей, хвилинна стрілка, що постає уособленням плину років, годинна стрілка, що втілює етапи людського життя, а денна стрілка – епохи буття Всесвіту.

 Наприклад:

  • Час фаджр (світанок, присмерки, час до сходу сонця) метафорично втілює початок весни і момент потрапляння людини в материнське лоно; він схожий на перший із шести днів створення небес і землі, і на все те, що нагадує про Божественні діяння на цих етапах;

  • Час зухр (полуденний час) уособлює середину літа, зрілу молодість в житті людини, етап в житті Всесвіту, що відповідає становленню людини і нагадує повсякчас про вияви Божественної милості та достатку у ці проміжки часу;

  • Час аср (вечірній час до заходу сонця) виступає уособленням осінньої пори, старечих літ, Століття Щастя – часу життя останнього Пророка (мир йому і благословення); він нагадує про усілякі Божественні діяння та милості у ці часи;

• Час магриб (пора після заходу сонця) нагадує нам про зникнення численних створінь на заході осені, про смерть людини, про руйнацію усього живого на землі на початковому етапі кінця світу, сповіщає про вияви Божественної могутності та величі, пробуджує людину від сну безтурботності;

  • Час іша (пора настання ночі) виступає нагадуванням людині про те, як темрява чорним саваном огортає створення денного часу, як зимова пора білим саваном обвиває пейзажі неживої землі; про те, як за завісою нетями та забуття щезають останні сліди небіжчика, а також про повне закриття арени випробувань цього тлінного світу, оголошує про величні діяння Всемогутнього Аллага;

  • Нічний час проголошує зиму, могилу, потойбічний світ Барзах, а також нагадує людині про те, як сильно людська душа потребує милості Всевишнього Милосердного Господа;

  • Тахаджуд у нічний час сповіщає людині про те, що вона (тахаджуд) — вкрай необхідне світло у могильному мороці та у пітьмі світу Барзах. І через нагадування про нескінченні дари Справжнього Благодійника, що втілюються у всіх цих перетвореннях, оголошує про те, наскільки Творець гідний подяки і хвали;

  • Другий ранок є спомином про ранок Дня великого воскресіння. Таким чином, наскільки очевидним постає факт вкрай необхідного і беззаперечного настання ранкової пори після ночі та весни і після зими, настільки ж безсумнівним є настання ранку дня великого воскресіння і весняної пори у світі Барзах.

✨ Отже, подібно до того, як кожний з цих п’яти періодів стоїть на чолі значного перетворення і нагадує про великі звершення та зміни, так само він сповіщає про річні, вікові та епохальні чудеса могутності і дари Божої милості через знамена великих щоденних розпоряджень Творця.

 Отже, фарз-намаз, що є справжнім природним обов’язком людини, основою поклоніння і безумовним обов’язком, тому в ці проміжки часу він є доречним і доцільним.

Рісале-і Нур /  Слова