Слідувати по шляху невіри складніше і небезпечніше, ніж ступати по кромці льоду. Шлях віри ж легкий як пересування у воді, в повітрі і світлі. Наприклад, коли якась людина захоче висвітлити сонцем з усіх шести сторін, то вона або сама повинна обертатися, підставляючи сонцю кожну сторону, або ж повинна притягнути його з такої великої відстані і обертати навколо себе. Перший шлях є прикладом легкості єдинобожжя; другий – це приклад складності невіри.
Питання: «Чому, незважаючи на таку складність багатобожжя (ширк), невіруючі приймають його?».
Відповідь: «Ніхто не приймає невіру навмисно. Багатобожжя чіпляється до пристрастей нафсу. Нафс падаючи в нього, грузне в нечистотах, після чого вихід з нього ускладняється. Віра ж, за умови навмисного прийняття і слідування їй, проникає вглиб серця».
[Рісале-і Нур – “Месневі-і Нуріє”]