ЧЕТВЕРТИЙ ПУНКТ.

З точки зору приборкання нафсу одна з багатьох мудростейпосту в Священний Рамадан така:

Нафс бажає бути свавільним і незалежним і саме таким себе сприймає. І навіть, за своїм єством, буде бажати уявного панування й дії на свій розсуд. Він не хоче й думати про даровані незліченні блага. Зокрема, якщо у нього в мирському житті є багатство й сила, та ще й безпечність їм підсобить, то він цілком і повністю, подібно до тварини, по-злодійськи, жадібно буде проковтувати Божі дари.

Таким чином, у Благословенний Рамадан нафс кожної людини від найбагатшої й до найбіднішої зрозуміє, що він є невільником, а не господарем; рабом, а не вільним. І зрозумівши, що, якщо не буде Божественного веління, він не зможе здійснити навіть чогось найпростішого й легкого (наприклад, не протягне руку до води), розіб’ється його уявне панування й, одягнувши поклоніння, прийде до подяки, яка і є його істинним обов’язком.


Нафс – людська самість, его. Джерело безкінечних, тваринних пристрастей та спокус.

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *