Про Рамадан

بِسْمِ الّٰلِ الرَّحْٰنِ الرَّحٖيمِ

شَهْرُ رَمَضَانَ الَِّٓى اُنْزِلَ فيهِ الْقُرْاٰنُ هُدًى لِلنَّاسِ وَ بَيِّنَاتٍ

مِنَ الْهُدٰى وَ الْفُرْقَانِ

В ім’я Аллаха, Милостивого, Милосердного.

«Рамадан є мiсяцем, пiд час якого було зiслано Коран — прямий шлях для людей, яснi знамення прямого шляху та розрiзнення….» (Коран, 2:185).

ПЕРШИЙ ПУНКТ.

Піст у Священний місяць Рамадан є одним із перших п’яти основ Ісламу й одним із найбільших Ісламських символів.

У великій мудрості посту Священного Рамадану укладено такі сокровенні смисли, які звернені й до суті Панування Всевишнього, і до суспільного життя людини, і до особистого життя, і до приборкання нафсу, а також і до вираження подяки за Божественні дари.

З погляду Панування Всевишнього один із сокровенних смислів посту такий: створивши поверхню землі у вигляді якоїсь скатертини благ і розмістивши всі види дарів на цій скатертині в образі:

مِنْ حَيْثُ لَ يَْتَسِبُ

«…та надiляє звiдти, звiдки той i не чекає…»

(Коран, 65:3)

Всевишній виражає досконалість свого панування, Божественної Милості та Милосердя. Люди ж, перебуваючи під завісою безпечності і в колі причин, не можуть повністю побачити істину, відображену цим положенням, а іноді й зовсім забувають про неї. А в Благословенний Рамадан віруючі несподівано перетворюються на подобу організованою армії. Своєрідно запрошені на частування Вічного Правителя перед заходом сонця, чекаючи наказу: «Завітайте!», – вони виказують певний стан поклоніння й у відношенні до такої милосердної, величної і всеосяжної Милості відповідають своїм великим і впорядкованим поклонінням. Цікаво, люди, які не долучаються до такого піднесеного поклоніння й почесного частування, чи гідні називатися людьми?..

ДРУГИЙ ПУНКТ.

З точки зору подяки за дари Всевишнього одна мудрість із багатьох сокровенних смислів посту в благословенний Рамадан така:

Як було сказано в «Першому Слові», страви, принесені торговцем із кухні одного правителя, вимагають певної плати. І, даючи маленьку плату торговцю, уявити собі нікчемними ті дуже цінні блага – така ж крайня дурість, як і не визнавати того, хто їх дарував. Точно так само Всевишній розсіяв на поверхні землі незліченні види благ й оплатою за ті блага бажає у відповідь вдячності. А зовнішні причини й володарі тих благ знаходяться в образі торговців. Ми даємо якусь плату тим торговцям, висловлюємо їм свою вдячність і навіть виявляємо їм занадто багато поваги та вдячності, яких вони не гідні. Тим часом як Істинно Даруючий Аллах за посередництвом тих благ у нескінченному ступені гідний подяки, аніж ті причини.

Таким чином, висловлювати Йому вдячність можна тільки з усвідомленням того,

що ці блага безпосередньо йдуть від Нього, а також з усвідомленням цінності тих благ і відчуттям своєї потреби в них.

Таким чином, піст у Благословенний Рамадан є ключем до істинної і щирої, великої і загальної вдячності. Адже в інший час більшість людей, що не знаходяться під примусом посту, не зазнавши істинного голоду, не розуміє цінності багатьох благ. Ситими людьми, до того ж якщо вони й багаті, не пізнається ступінь блага, що таїться в черствому шматочку хліба. Тим часом під час розговіння навіть той черствий хліб, на погляд віруючої людини, є дуже цінним Божим даром, про що свідчать її органи смаку. Усякий, від правителя й до найбіднішого, пізнаючи цінності тих благ у Благословенний Рамадан, досягне якоїсь духовної подяки.

І з точки зору заборони прийому денної їжі, сказавши: «Ці блага не моя власність. Я не вільний приймати їх у їжу, а, значить, вони є власністю і даром Іншого. Я чекаю Його веління», – пізнає в щасті справжнє благо. Тим самим висловить духовну подяку. Таким чином, піст такого виду з різних точок зору стає ключем до подяки, яка і є істинним обов’язком людини.

ТРЕТІЙ ПУНКТ.

Одна із багатьох мудростей посту, звернена до суспільного життя людей, така:

Серед людей немає рівності щодо матеріальної забезпеченості . Усевишній унаслідок цього закликає багатих надавати допомогу бідним. Тоді як багаті, лише випробувавши голод під час посту, можуть повністю відчути плачевний стан і голод бідних.

Якби не було посту, то знайшлося б багато себелюбних багатих, які так і не змогли б усвідомити, до якої міри голод і бідність є стражданням і наскільки бідні люди потребують милості. У цьому відношенні милосердя до інших людей, яке є в людській природі, є деякою основою істинної подяки. І якою б не була людина, вона може знайти більш бідну, ніж вона сама. І до неї вона зобов’язана бути милосердною.

Якщо людина не була б примушена до обов’язкового голодування, то, хоча й будучи зобов’язаною сприяти через милосердя, не подала б вона милостині й не надала б допомоги, а якби і зробила це, то вони не були б повноцінними, так як вона по-справжньому не відчувала б на собі того стану.

ЧЕТВЕРТИЙ ПУНКТ.

З точки зору приборкання нафсу одна з багатьох мудростейпосту в Священний Рамадан така:

Нафс бажає бути свавільним і незалежним і саме таким себе сприймає. І навіть, за своїм єством, буде бажати уявного панування й дії на свій розсуд. Він не хоче й думати про даровані незліченні блага. Зокрема, якщо у нього в мирському житті є багатство й сила, та ще й безпечність їм підсобить, то він цілком і повністю, подібно до тварини, по-злодійськи, жадібно буде проковтувати Божі дари.

Таким чином, у Благословенний Рамадан нафс кожної людини від найбагатшої й до найбіднішої зрозуміє, що він є невільником, а не господарем; рабом, а не вільним. І зрозумівши, що, якщо не буде Божественного веління, він не зможе здійснити навіть чогось найпростішого й легкого (наприклад, не протягне руку до води), розіб’ється його уявне панування й, одягнувши поклоніння, прийде до подяки, яка і є його істинним обов’язком.


Нафс – людська самість, его. Джерело безкінечних, тваринних пристрастей та спокус.

П’ЯТИЙ ПУНКТ.

З точки зору того, як піст у Священний Рамадан морально приборкує ненаситні бажання нафсу і змушує його відмовитися від непокори, одна з багатьох мудростей посту така:

Нафс через безтурботність забуває себе, не бачить і не бажає бачити присутні в ньому безмежну слабкість, нескінченну бідність і величезні недоліки. Він не думає про те, наскільки він слабкий, схильний до загибелі і є мішенню для нещасть, і про те, що складається лише з м’яса й кісток, які швидко руйнуються й розкладаються. Уявляючи себе безсмертним і вічним, накидається на минущий світ, як ніби у нього є залізна сутність. І з надзвичайною жадібністю й ненаситністю, пристрасно прагне до земних благ. Зв’язується зі всякою насолодною й вигідною річчю. Забуває свого Творця, який піклується про нього з досконалим милосердям. До того ж не думає про результати цього життя і про життя вічне. Скочується в черево аморальності.

Таким чином, піст у Священний Рамадан навіть найбезтурботнішим і впертим дає відчути їх слабкість, безсилля й бідність.

Голод змушує людину думати про свій шлунок, розуміти його потреби й усвідомлювати, наскільки неміцним є його слабке тіло, осягати, якою мірою людина є нужденною в доброті й милосерді.

І людина, залишивши фараонську гордовитість нафсу, у цілковитому безсиллі й бідності відчує пристрасне бажання звернутися до обителі Аллаха. І «рукою духовної подяки» приготується до стуку в двері Милості. Якщо безпечність не зіпсувала її серце.

ШОСТИЙ ПУНКТ.

Піст у Священний Рамадан звернений до послання Мудрого Корану. Священний Рамадан є найважливішим часом – часом становлення Мудрого Корану. З цих точок зору одна з багатьох мудростей посту така:

Оскільки Мудрий Коран був посланий у місяць Рамадан, то, представляючи священний час становлення Корану, у місяць Рамадан необхідно ізолювати себе від низьких бажань нафсу й марних справ, щоб прекрасно зустріти це небесне звернення. І, залишаючи їжу й питво, стати схожим на ангелів, слухати й читати Коран так, наче він тільки становиться, і слухати Божественне звернення, яке знаходиться в ньому, так, ніби це момент його послання, і слухати так, як ніби ми чуємо його з вуст самого шановного Посланця (хай благословить його Аллах й вітає), або навіть від Хазреті Джабраїла (мир йому), або, мабуть, як ніби слухаючи його від самого Мутакаллім-і Азалія (Одвічно Мовця Аллаха), удостоюватися якогось стану святості. І самому, ставши його виразником, спонукати слухати інших і певною мірою показати мудрість становлення Корану.

Так, у Священний Рамадан ісламський світ перетворюється немов у якусь мечеть, у таку мечеть, де мільйони хафізів у всіх куточках цієї великої мечеті доносять цей Коран, це небесне звернення до всіх жителів Землі. І кожен Рамадан у деякому світлому, яскравому образі показує цей аят:

شَهْرُ رَمَضَانَ الَّٖٓى اُنْزِلَ فٖيهِ الْقُرْاٰنُ

«Рамадан є мiсяцем, пiд час якого було зiслано Коран…» (Коран, 2:185)

і доводить, що Рамадан є місяцем Корану. Деякі члени цього величезного суспільства зі смиренною повагою слухають цих хафізів, інші ж читають самі.

І подібно до того, наскільки буде негарно, перебуваючи в цій священній мечеті при такій обстановці, підкорившись низьким бажанням нафсу, відійти з їжею й питвом від цього святого стану, і якою це стане мішенню для відрази всього суспільства, яке перебуває в тій мечеті; точно так само ті, хто не приєднується до тих, хто дотримується посту в Благословенний Рамадан, у такій же мірі стають мішенню для духовної відрази всього ісламського світу.

СЬОМИЙ ПУНКТ.

З точки зору накопичення благ родом людським, який прийшов у цей світ для «землеробства» й «торгівлі» заради Вічного миру, один із багатьох сокровенних смислів посту в місяць Рамадан такий:

У Благословенний Рамадан за кожне благе діло записується тисячі духовних нагород. Згідно хадису, кожна прочитана буква Мудрого Корану в звичайний час має десять добродійств і рівносильна десяти прекрасним справам, приносить десять райських плодів. У Священний же Рамадан за кожну прочитану букву записується не десять, а тисячі; і при читанні таких аятів, як «Аят уль-Курсі», за кожну його букву кілька тисяч нагород, у п’ятничні ж дні Священного Рамадану ще більше. А в Ніч Могутності зараховується тридцять тисяч благих діянь!

Так, Мудрий Коран, кожна буква якого дає тридцять тисяч вічних плодів, походить на світле райське дерево Туба й дає зібрати віруючим у Священний Рамадан мільйони вічних плодів. Так прийди ж і подивися на цю світлу, вічну й вигідну торгівлю, придивися, задумайся і зрозумій, наскільки опиняються в нескінченному збитку ті, хто не оцінив значимість цих літер!

Отже, Благословенний Рамадан є певним дуже вигідним місцем виставки, якимось ринком для торгівлі заради Вічного життя. І для капіталу, який накопичується в потойбічному світі, є досить родючим ґрунтом, а також якимсь весняним місяцем квітнем для розквіту благих діянь. Цей місяць приймає образ найяскравішого, священного свята для почесного параду поклоніння людства перед Пануванням Божественного Правління. І щоб людина в безпечності не поринула в такі тваринні потреби нафсу, як їжа й питво, а також у розваги та пустослів’я, що розігрують апетит, її обов’язком стало дотримання посту. Немов позбувшись на деякий час від всього низького, тваринного, мирського; немов уподібнившись ангелу або людській душі в потойбічному світі (але в тілесному вигляді земної людини), той, хто постить, входить у стан потойбічної торгівлі й завдяки посту відображає (у деякому роді) якість Аллаха – Нічого не потребуючий (Самадіят).

Священний Рамадан у цьому минущому світі, у цьому тимчасовому й короткому житті дає можливість заслужити довге, вічне життя, що міститься в ньому.

Оскільки тільки один Рамадан дає можливість зібрати плоди, рівні плодам вісімдесятирічного життя. І твердим доказом цього є аят Корану, в якому говориться, що Ніч Могутності набагато краща, ніж тисяча місяців. Як якийсь правитель у період свого правління щорічно деякі дні оголошує святковими: або день свого вступу на престол, або ж інший день, пов’язаний із відображенням пишноти свого царювання. У цей день він нагороджує своїх підданих не в колі спільних законів, а удостоює свій гідний і відданий народ особистими нагородами, своєю особистою присутністю без завіс, своєю особливою увагою, своїми винятковими розпорядженнями й безпосередньо своїм особливим розташуванням.

Таким же чином Величний Правитель вісімнадцяти тисяч світів, що є Царем Вічності, послав у Священний Рамадан Мудрий Коран, який є Його славетним велінням, яке відноситься і звернене до тих вісімнадцяти тисяч світів.

І звичайно ж, Рамадан, прийнявши образ особливого Божественного свята, якоїсь Господньої виставки та якогось духовного зібрання, є мудрою необхідністю. І оскільки Рамадан є цим святом, то, звичайно, для того, щоб у деякій мірі відвести людей від низького, тваринного проведення часу, їм буде наказано дотримуватися посту. А досконалість же цього посту полягає в тому, щоб всі почуття й людські інструменти, такі, як очі, вуха, серце, уява й думки, подібно шлунку, дотримувалися свого роду якогось посту. Тобто, утримуючи від забороненого й марного, кожне з них спонукатиме до своєрідного поклоніння.

Наприклад, притримувати язика через дотримання посту, віддаляючись від обману, пліток і лихослів’я, і використовувати цей язик у таких справах, як читання Корану, у згадках і прославлянні Всевишнього, молитвах за Пророка (мир йому і благословення Аллаха) й покаяння… І наприклад, усіляко перешкоджаючи очам спрямовувати ниці погляди на чужих людей (намахрем), а вухам слухати лихослів’я, використовувати очі в повчальних прикладах, а вуха – для вірних слів і слухання Корану. Подібно до цього й решта «інструментів» людського тіла також необхідно спонукати до дотримання своєрідного посту. А оскільки шлунок є найбільшою фабрикою, то, якщо постом на час призупинити її діяльність, тоді й інші маленькі верстати цієї фабрики легко змусити слідувати їй.

ВОСЬМИЙ ПУНКТ.

Одна із багатьох мудростей із точки зору звернення Благословенного Рамадану до особистого життя людини така:

Для людини найважливішим ліками є своєрідна духовна й фізична стриманість, із медицини – дієта. Подібно дотого, як, з точки зору медицини, нафс людини своїм безладним уживанням їжі завдає шкоди здоров’ю, так і, не відрізняючи заборонене від дозволеного, накидаючись на все, що потрапляє під руку, він отруює і своє духовне життя. І такому нафсу буде важко підкоритися серцю й душі. Він владно візьме поводи в свої руки й осідлає людину. І надалі людина не зможе приборкати свої бажання.

Завдяки ж посту в Священний Рамадан вона в деякому роді привчається до дієти, звикає до достатку обмеженою кількістю їжі і вчиться прислуховуватися до повелінь. І не накличе на себе хвороби, наповнюючи свій нещасний, слабкий шлунок їжею поверх їжі до її перетравлення. І від того, що за допомогою повеління вона відмовляється навіть від дозволеного, то, щоб захистити себе від забороненого, придбає здатність дослухатися до повелінь, що походять від розуму й Божественного Закону. І буде намагатися не зруйнувати своє духовне життя.

До того ж більша частина людства часто піддається голоду. Для вироблення терпіння й витримки вона потребує голоду й дієти, які дають загартування. Піст у Благословенний Рамадан, що триває п’ятнадцять годин, а без передсвітанкової їжі – двадцять чотири години, – це терпіння, витримка, звикання до малої їжі й гартування. Значить, піст є певним ліками від нетерпіння й невитривалості, які подвоюють людські нещастя.

До того ж у цієї фабрики шлунку є багато службовців. І багато органів людини пов’язано з ним. Якщо нафс у денний час, на період одного місяця, тимчасово не зупинить їх роботу, то змусить ті органи і службовців тієї фабрики забути їх особливі поклоніння, укладе їх під свою владу та займе собою. А решта людських органів ввергне в безладдя «гуркотом і димом», вихідними від механізмів тієї своєрідної фабрики. Постійно буде залучати до себе їх увагу. Змусить їх тимчасово забути свої піднесені обов’язки. Саме тому з давніх часів багато праведників для самовдосконалення привчали себе до малої їжі й питва. Але завдяки посту в Священний Рамадан службовці тієї фабрики зрозуміють, що вони не були створені лише заради цієї фабрики. А також інші органи замість низьких задоволень тієї фабрики в Благословенний Рамадан насолоджуються ангельськими й духовними насолодами й до них спрямовують свої погляди. І ось тому в Священний Рамадан віруючі залежно від рівня духовного розвитку удостоюються різних духовних милостей, світла й радощів. За допомогою посту в цей благословенний місяць для таких тонких понять, як серце й душа, розум і таїнство, існує багато досягнень і успіхів. І вони невинно сміються всупереч плачу шлунку.

ДЕВ’ЯТИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту в Священний Рамадан із точки зору безпосереднього руйнування уявного панування нафсу з показом його слабкості й повідомленням про необхідність поклоніння така:

Нафс не бажає визнати свого Господа й гордовито бажає панувати. Яким би стражданням він не піддавався, ця риса залишиться в ньому. І лише голодом зруйнується ця схильність.

Таким чином, піст у Благословенний Рамадан безпосередньо завдасть удару і зруйнує фараонську гордовитість нафсу. Покаже його безсилля, слабкість і бідність. Дасть пізнати, що він є рабом.

У хадисі говориться:

«Всевишній запитав у нафсу: «Хто Я і хто ти?»

Нафс відповів:« Я – це я, а Ти – це Ти!»

Господь піддав його стражданням, кинув у Пекло, потім знову запитав. І знову нафс відповів: «Я – це я, а Ти – це Ти».

І яким би покаранням Всевишній не піддавав його, від гордовитості він не відрікався. Потім піддав стражданню голодом.

І знову запитав: «Хто Я і хто ти?». Нафс відповів:

اَنْتَ رَبِّ الرَّحٖيمُ۞وَاَنَ عَبْدُكَ الْعَاجِزُ

Тобто:

«Ти – мій Милосердний Господь, а я – Твій безсилий раб»

سَيِّدِنَ مُحَمَّدٍ صَلٰوةً تَكُونُ لََ رِضَٓاءً وَ 􀋷 اَللّٰهُمَّ صَلِّ وَسَلِّْ عَلٰ

لِحَقِّهِ اَدَٓاءً بِعَدَدِ ثَوَابِ قِرَائَةِ حُرُوفِ الْقُرْاٰنِ

فٖ شَهْرِ رَمَضَانَ وَ عَلٰ اٰلِِ وَ صَْبِهِ وَ سَلِّْ

ُسبْحَانَ رَِبّكَ رَبِّ الْعِزَّةِ عََّا يَصِفُونَ۞وَسَلَمٌ عَلَ 􀋷

المُْرْسَلٖينَ۞وَ الْحَمْدُ لِّٰ رَبِّ الْعَالَمٖينَ۞اٰمِينَ

«О Аллах! Благослови й вітай нашого Пророка Мухаммада благословенням, яке стане причиною Твого достатку й виконанням належного по відношенню до нього, за кількістю нагород за прочитання букв Корану в місяць Рамадан. Благослови й повітаєш його рід і сподвижників». «Аллах, Господь могутностi, пречистий вiд того, що Йому приписують! Мир посланцям! Хвала Аллаху, Господу свiтiв». (Коран, 37:180-182).


: